822fba97eb4478ae191dbf1e7425d07c
2 перегляди
Українцям «не світить» дешева «комуналка»
03.06.2015
Довгоочікуваний звіт парламентської Робочої групи щодо обґрунтованості підвищення тарифів на ЖКП понад тиждень чекає на розгляд вищої влади. Поміж тим, заяви політиків і решти небайдужих свідчать, що українцям не варто розраховувати на дешеву «комуналку».
Питання обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги в Україні переступило не лише «державний кордон», але й перейшло з площини захисту народних інтересів у площину відкритої політичної гри.
  

Довгоочікуваний не став непотрібним

Понад тиждень тому, 29 травня, парламентська Робоча група з розгляду питання обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги нарешті оприлюднила свій звіт щодо проведеної роботи та направила Голові Верховної Ради Володимиру Гройсману.
 Зауважимо, первісно, згідно з дорученням Голови парламенту, передбачалося, що свої узгоджені пропозиції Робоча група подасть на розгляд Верховної Ради ще 7 травня. Однак, «з огляду на необхідність опрацювання величезного обсягу інформації, що надійшла» від імені керівника Робочої групи, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва містобудування та житлово-комунального господарства Альони Бабак Голові парламенту була спрямовано лист із запитом про можливість відтермінування строку надання пропозицій. Новою датою подачі звіту Робочої групи було анонсовано 14 травня. Але і того дня висновки не були надані. Натомість під куполом Верховної Ради було зареєстровано законопроект №2832 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян від необґрунтованого підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги)», необхідність прийняття якого базувалася на ще не оприлюднених напрацюваннях Робочої групи.
Останні, тепер відомо, містяться на 57 сторінках та підкріплені десятками додатків. Основна думка – «встановлення цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги відбулося без належного обґрунтування. Невідкладно мають бути проведені додаткові розрахунки тарифів, а роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №583 від 03.03.2015 року, потребують негайного перегляду». Тож, Робоча група рекомендує Верховній Раді, Кабінету Міністрів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольному комітету, Міністерству соціальної політики, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз» внести низку змін до законодавства та інших нормативно-правових актів. Детальніше ознайомитися з документом можна тут.
Втім, виходячи з того, що 2 червня Національна комісія створила Робочу групу щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення, до якої увійшли представники іноземних аудиторських компаній, складається враження, що вже подані пропозиції, так би мовити, вітчизняної Робочої групи не мають достатньої ваги.
Так, у НКРЕКП підкреслюють, що метою створення Робочої групи за участі закордонних аудиторських компаній, зокрема Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young та KPMG, є незаангажоване проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення. Що в свою чергу між рядків говорить, що на думку національного регулятора, висновки вітчизняної Робочої групи такими не є.
 Аналогічної позиції притримується і уряд. Судити про це можна зі слів Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, виголошених під час години запитань до уряду на останньому пленарному засіданні Верховної Ради. «Ми завершимо аудиторську перевірку, утворення, ціноутворення по тарифам, чи правильні вони чи неправильні – чотирма найбільшими світовими компаніями на кінець наступного тижня. Я пропоную і прошу вельмишановного Голову Верховної Ради України, після того, коли у нас буде  готовий незалежний звіт світових аудиторів з цього приводу. Окремо запросити сюди до парламенту: уряд, Національну комісію з регулювання енергетики, НАК «Нафтогаз України», якщо погодяться аудитори, давайте запросимо сюди аудиторів, роздамо звіт кожному народному депутату України  і знімемо, будь-які політичні запитання економічними відповідями на те, як утворювались тарифи» - зокрема зазначив Прем’єр.
 На його думку, заслухати звіт про встановлення тарифів і аудиторську перевірку цих тарифів можна буде вже цього тижня, а через пленарний тиждень - прийняти відповідні зміни до законодавства. 

  
Результати без аудиту відомі

Таким чином, дивлячись на календарний план проведення другої сесії Верховної Ради, стає зрозуміло, що питання обґрунтованості тарифів ще, як мінімум, місяць, не буде вирішеним і обростатиме все новими думками та заявами. А навіть, якщо зорі сприятимуть, то незалежно від того, хто виявиться правим, а хто винуватим, українцям навряд чи варто сподіватися на те, що рахунки за «комуналку» суттєво полегшають.
 Перше, вже з наявних заяв урядовців та відповідальних структур, зрозуміло, що зниження вартості енергоносіїв та тарифів на комунальні послуги у їхні найближчі плани не входить. Так, в інтерв’ю одному з інформаційних агентств Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин зауважив, що знизити нинішню ціну на газ для населення неможливо.
 «Це неможливо. Зрозуміло, що є якісь політичні цілі перед місцевими виборами і людей намагаються підготувати до того, що ці тарифи необґрунтовані», - наголосив він, додаючи, що заяви про те, що тарифи необґрунтовані, є нічим іншим, як популізмом. 
 Водночас, на думку Міністра фінансів Наталії Яресько, головна проблема українців не у вартості газу, а у помилковому переконанні, що український газ повинен менше коштувати. «В трубі, вибачте, не видно, це наш газ чи не наш. Є ресурс, і є його ціна, яка має бути ринковою, інакше будуть крадіжки та зловживання. Зменшення різниці у вартості газу для промислових підприємств і для потреб населення знижує можливості для зловживань і корупції», - наголосила пані Міністр. 
 Голова НАК «Нафтогазу» Андрій Коболєв, у свою чергу, зазначає, що без ринкових цін в Україні ніколи не буде ринку газу. «Ринку без ринкової ціни не буває. Це все одно, що вам кажуть: ви спочатку навчіться плавати в порожньому басейні, а потім ми заповнимо його водою» - пояснює він. 
 Поряд з цим, голова НАКу підкреслює, що розуміє, що людей неможливо переконати в тому, що підвищення тарифів – це добре. «Ми розуміємо, що людину неможливо змусити прийняти те, що підвищення ціни на газ — добре для неї... Наше завдання в ситуації підвищення тарифів на газ — допомогти людям заощадити на обсязі споживання, а отже, менше платити. Для тих, кому зовсім важко, є свого роду «анестезія» — субсидії» - резюмує він.
 Друге, за висновками парламентської Робочої групи з питань обґрунтованості цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги, українці можуть розраховувати на те, що вартість газу, у разі врахування її рекомендацій, знизиться на 10%. Принаймні, саме про таку «знижку» наразі говорить керівник Робочої групи Альона Бабак. «Є підстави зменшити тарифи щонайменше на 10%», — зокрема наголосила вона. Виникає лише запитання: що таке 10% при ціні газу в 7,1 (чи навіть 3,6) тис. грн. за тис. куб. м «блакитного» палива, і чи суттєво це полегшить «тарифний» тягар для населення?!

  
Замість післяслова

Поряд з тим, варто зауважити, невдовзі українці отримають чергові рахунки за житлово-комунальні послуги. Цього разу у «платіжках» буде стояти не лише «підвищений» тариф на газ, зростуть тарифи і на гарячу та холодну воду. А ось урядова «анестезія» у вигляді субсидій на оплату ЖКП за спрощеною процедурою бажає кращого.
 За словами заступника Міністра Мінсоцполітики Віталія Мущиніна, за квітень поточного року проти квітня 2014-го кількість отримувачів субсидій зросла на 24,4%. Так, за призначенням житлової субсидії звернулися 1,14 млн. сімей. При цьому середній розмір субсидії по країні склав 335 грн. проти 71,6 грн. минулого року. 
 Впродовж зазначеного періоду на «гарячу телефонну лінію» Кабінету Міністрів із зазначеного питання звернулися 107 тис. громадян. Переважна більшість скарг стосувалася відмови у прийнятті документів для призначення субсидій територіальними підрозділами соціального захисту і відмови у призначенні цього виду державної допомоги. Також за час роботи нового формату призначення субсидій було виявлено певні проблеми щодо оперативності обміну інформацією з Державною фіскальною службою і житлово-комунальними організаціями. Окрім цього, лише 15-20% декларацій про доходи громадян надійшли до органів соцзахисту заповненими без помилок.
 Тож, за що і як довго воюватимуть політики? – питання риторичне. А між тим,результати опитування, яке «Україна Комунальна» проводила у період з 19 по 25 травня, свідчать, що українці вірять у можливість зниження тарифів на комунальні послуги. Люди переконані – ціни підвищенні необґрунтовано і поповзуть униз, якщо вони проти них повстануть.